Виключення виду з біотичного угруповання у зв'язку із зміною умов існування.
Словник термінів з агрофітоценології
Значення в інших словниках
елізія —
елі́зія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
елізія —
-ї, ж., лінгв. Випадання кінцевого голосного звука в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
елізія —
• елізія (від лат. elisio — виштовхування, випадіння) - у віршуванні опускання одного з двох голосних звуків при їх збігу на зіткненні слів. Голосний звук при цьому може чутися, але стає нескладотворчим. Напр.
Українська літературна енциклопедія
елізія —
елі́зія (лат. elisio, від elido – видаляю, виштовхую) випадання кінцевого голосного в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним; злиття голосних.
Словник іншомовних слів Мельничука
елізія —
Елі́зія, -зії, -зією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
елізія —
ЕЛІ́ЗІЯ, ї, ж., лінгв. Випадання кінцевого голосного звука в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним.
Словник української мови в 11 томах