Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

елізія

Елі́зія, -зії, -зією

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. елізія — елі́зія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. елізія — Виключення виду з біотичного угруповання у зв'язку із зміною умов існування.  Словник термінів з агрофітоценології
  3. елізія — -ї, ж., лінгв. Випадання кінцевого голосного звука в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. елізія — • елізія (від лат. elisio — виштовхування, випадіння) - у віршуванні опускання одного з двох голосних звуків при їх збігу на зіткненні слів. Голосний звук при цьому може чутися, але стає нескладотворчим. Напр.  Українська літературна енциклопедія
  5. елізія — елі́зія (лат. elisio, від elido – видаляю, виштовхую) випадання кінцевого голосного в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним; злиття голосних.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. елізія — ЕЛІ́ЗІЯ, ї, ж., лінгв. Випадання кінцевого голосного звука в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним.  Словник української мови в 11 томах