природний заповідник

Територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усіма її компонентами. Статус природного заповідника передбачає повну заборону на його території господарської діяльності.

Значення в інших словниках

1. природний заповідник — Територія, що підлягає повній або частковій охороні; розрізняють п. з. живої (фауни чи флори) або неживої (напр., скельний рельєф, річкові пороги) природи.  Універсальний словник-енциклопедія