природний заповідник
Територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усіма її компонентами. Статус природного заповідника передбачає повну заборону на його території господарської діяльності.
Джерело:
Словник термінів з агрофітоценології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- природний заповідник — Територія, що підлягає повній або частковій охороні; розрізняють п. з. живої (фауни чи флори) або неживої (напр., скельний рельєф, річкові пороги) природи. Універсальний словник-енциклопедія