природний заповідник
Територія, що підлягає повній або частковій охороні; розрізняють п. з. живої (фауни чи флори) або неживої (напр., скельний рельєф, річкові пороги) природи.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- природний заповідник — Територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усіма її компонентами. Статус природного заповідника передбачає повну заборону на його території господарської діяльності. Словник термінів з агрофітоценології