амалака

(санскр. — плід лотосу)

Кільцеподібне з ребристим краєм завершення шикхари північного типу (нагари-шикхари). Символізуючи небо, вживалось у храмовій архітектурі Індії стародавніх і середньовічних часів.

Значення в інших словниках

1. амалака — Архітектурний елемент у вигляді персня, що увінчує баштову частину (сікгара) індійських храмів пн. стилю.  Універсальний словник-енциклопедія