аркосолій

(лат. — дуга престолу і гробниця)

1. Ніша для саркофага з труною єпископа, правителя або донатора в християнській культовій споруді раннього середньовіччя. У візантійських і древньоруських храмах А. звичайно розміщались у нартексі.

2. Східна попружна арка середохрестя у православному храмі, що обрамовувала конху вівтарної апсиди або західна арка, яка відділяла нартекс від молитовного залу.