аркосолій
(лат. — дуга престолу і гробниця)
1. Ніша для саркофага з труною єпископа, правителя або донатора в християнській культовій споруді раннього середньовіччя. У візантійських і древньоруських храмах А. звичайно розміщались у нартексі.
2. Східна попружна арка середохрестя у православному храмі, що обрамовувала конху вівтарної апсиди або західна арка, яка відділяла нартекс від молитовного залу.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me