аркбутан
(фр. — опорна арка)
Відкрита лучкова повзуча арка, яка передає розпір хрестових склепінь центрального нефа на опорний стовп у вигляді контрфорса, що знаходиться за межами молитовного приміщення. А. широко застосовувалися у готичній архітектурі. Спочатку вони робилися скритими даховою покрівлею, згодом височили над боковим нефом, де з удосконаленням конструкцій виконувались однорядними і двохрядними. У п'ятинефних соборах влаштовувались двопрогонні А. з проміжною підпорою на проміжному стовпі. Складені з суцільних каменів, вони завершувались нахиленою площиною, що використовувалась для водостоку.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аркбутан — аркбута́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аркбутан — -а, ч. Зовнішня опорна кам'яна арка, що передає розпір склепіння від стіни до підпірного стовпа – контрфорса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аркбутан — АРКБУТА́Н, а, ч., архт. Зовнішня кам'яна арка, елемент опори склепіння. Вперше в історії європейської архітектури в галереях були використані міцні підпори стін – аркбутани (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- аркбутан — аркбута́н (франц. arc-boutant, від arc – арка і bouter – підтримувати) зовнішня опорна кам’яна арка, що передає розпір склепіння від стіни до підпірного стовпа – контрфорса. Словник іншомовних слів Мельничука