верк

(нім.)

1. Окреме укріплення фортеці.

2. Узагальнена назва різних оборонних споруд.

Значення в інших словниках

1. верк — Верк. Механізм. Специяліст від анхлійских і американьских зигарків, як також від ріжних граючих верків (Б., 1901, рекл.); Великий склад стінних, столових і кишенкових годинників із золота, срібла, ніклю, стали з преціозними верками (Б., 1905, рекл.  Українська літературна мова на Буковині
2. верк — ВЕ́РК, а, ч., архт., заст. Оборонна споруда й укріплення, що застосовувалися у фортецях. Фортеця складалася з утвореного земляними валами шестикутника бастіонних фронтів із шістьома равелінами. Всі верки (захисні споруди) були земляними (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах