водоспад

Штучна споруда із стрімкими потоками води, що спадає на різних рівнях, або природний, відповідним чином оформлений потік води, який падає з висоти. Часто використовується у садово-парковому мистецтві.

Значення в інших словниках

1. водоспад — водоспа́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. водоспад — Водопад, (з терасами) каскад|а|, р. спад; водоспадик.  Словник синонімів Караванського
3. водоспад — -у, ч. Падіння води на місці прямовисного уступу річища річки або потоку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. водоспад — ВОДОСПА́Д, у, ч. 1. Падіння води на місці прямовисного уступу річища річки або потоку. З високої гори спада водоспадом річка Алма і піниться, і скаженіє, і наповняє долину та ліс диким криком (М.  Словник української мови у 20 томах
5. водоспад — Вертикальний спад води з високих і стрімких річкових порогів.  Універсальний словник-енциклопедія
6. водоспад — ВОДОСПА́Д (ВОДОПА́Д), СПАД рідше, ГОЦ діал., ШИ́ПІТ діал. Усю ніч не давав їм спати шумливий водоспад (В. Гжицький); З гір спадає водопад, буруни скажено стрибають по камінню (О. Донченко); З'їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх..  Словник синонімів української мови
7. водоспад — Водоспа́д, -ду; -па́ди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. водоспад — ВОДОСПА́Д, у, ч. Падіння води на місці прямовисного уступу річища річки або потоку. З високої гори спада водоспадом річка Алма і піниться, і скаженіє, і наповняє долину та ліс диким криком (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
9. водоспад — Водоспад, -ду м. Водопадъ. Млак. 122. З високої кам'яної стіни з двох росколин лилися водоспади. Левиц. Пов. 362.  Словник української мови Грінченка