віхара

(санскр. — халупа)

1. Буддійський монастир в Індії, спочатку з келіями, що оточували розташовану серед двору ступу, потім у вигляді просторого квадратного залу, оточеного келіями.

2. Багатоярусна споруда з колонними залами.

3. Квадратна в плані споруда з багатоярусним, пірамідальної форми декоративним верхом, яка нерідко входила до складу буддійського монастиря.

Значення в інших словниках

1. віхара — ВІХА́РА, и, ж. Індійський монастир, в якому постійно живуть буддійські ченці; монастирський гуртожиток. Нині віхари можна побачити при академіях для буддійських ченців, а в давнину їх розташовували лише в непрохідних диких джунглях...  Словник української мови у 20 томах
2. віхара — Буддійський або джайністський монастир, переважно з вел. залою — місцем зібрань монахів (в тому числі в Аджанті); з часом деякі в. перетворено у храми.  Універсальний словник-енциклопедія