градація

(грец. — зростання)

Поступова зміна форми, різновид ритмічних структур у послідовності об'ємів або тональності. Частіше виступає у вигляді плавних переходів тону, кольору. Створення таких Г. називають моделюванням, розтяжкою, темперацією.

Значення в інших словниках

1. градація — града́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. градація — (лат. gradatio — поступове підвищення, посилення) стилiстична фiгуpа певної будови, в якій кожна наступна частина посилює (або послаблює), нагнітає смислове чи емоційно-експресивне значення.  Словник стилістичних термінів
3. градація — -ї, ж. Поступовість переходу від одного до іншого; послідовний перехід від нижчого ступеня до вищого і навпаки. || біол. Висхідний ступінчастий розвиток від простого до складного в процесі еволюції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. градація — Ступневість  Словник чужослів Павло Штепа
5. градація — ГРАДА́ЦІЯ, ї, ж. Поступовість переходу від одного до іншого; послідовний перехід від нижчого ступеня до вищого і навпаки. Море звуків гойдається. Міняється. Переходить багато градацій...  Словник української мови у 20 томах
6. градація — • градація (лат. gradatio — поступове підвищення) - стилістична фігура (див. Фігури стилістичні), яка полягає в нагнітанні засобів худож. виразності з метою підвищення (клімакс) або зниження (антиклімакс) їхньої емоційносмислової значимості.  Українська літературна енциклопедія
7. градація — града́ція (лат. gradatio – поступове підвищення, посилення, від gradus – крок, ступінь) послідовність, поступовість у розміщенні чого-небудь, при переході від одного до іншого.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. градація — ГРАДА́ЦІЯ, ї, ж. Поступовість переходу від одного до іншого; послідовний перехід від нижчого ступеня до вищого і навпаки. Кожна олійна культура відповідно до стандарту має певні градації засміченості (Екстр. метод. доб. олії..  Словник української мови в 11 томах
9. градація — рос. градация (латин. gradatio — поступове підвищення, посилення, від gradus — крок, ступінь) — послідовність, поступовість у розміщенні чого-небудь, при переході від одного до іншого.  Eкономічна енциклопедія