градація
ГРАДА́ЦІЯ, ї, ж.
Поступовість переходу від одного до іншого; послідовний перехід від нижчого ступеня до вищого і навпаки.
Море звуків гойдається. Міняється. Переходить багато градацій... Переливається, як морський прибій, – від тужливого Шопена до гримливого Бетховена (І. Багряний);
Кожна олійна культура відповідно до стандарту має певні градації засміченості (з наук. літ.);
Вчені запропонували таку градацію агресивності ґрунтів: слабоагресивні ґрунти, потенційно агресивні ґрунти, агресивні ґрунти (з навч. літ.);
// Стилістична фігура, що полягає в поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої смислової чи емоційно-експресивної значимості.
Градація в поетиці Т. Шевченка посилює експресію авторського вислову, увиразнює його ритміку, демонструє багатство поетичного словника (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)