градаційний
ГРАДАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до градації.
У давнину правові санкції мали детермінований характер, суддя був практично позбавлений права на свій розсуд застосовувати градаційну шкалу покарань (з навч. літ.);
Настрій героя розгортається далі в тексті через своєрідний градаційний ряд метафор, які розкривають внутрішній стан людини (з наук. літ.);
Досить поширеним у художній мові є засіб градаційного використання синонімів, коли вони групуються за принципом наростання (значно рідше – спадання) певного стилістичного відтінку (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)