дияконник

(грец. — слуга)

Службове приміщення у вівтарній частині християнської церкви, призначене для збереження одягу священнослужителів та їх переодягання. Являлося південною частиною пастофорії, куди в православних храмах вели південні двері іконостаса; те саме, що і ризниця.

Значення в інших словниках

1. дияконник — Те саме, що ризниця  Словник церковно-обрядової термінології