засторонок —
ЗАСТОРО́НОК, нку, ч. Бокове місце, відділення у клуні, хліві, амбарі і т. ін. для складання чого-небудь. Наймити винесли снопи з засторонків, чисто вимели всю клуню (Н.-Лев., III, 1956, 74); Розчистили у хліві порожній засторонок під готові рубанці. Учні.
Словник української мови в 11 томах
засторонок —
Засторо́нок, -нку м. Боковое отдѣленіе въ клуні, въ комнатѣ, въ амбарѣ, боковой придѣлъ въ церкви и пр. Чуб. VII. 397. Показав засторонки, повні пшениці арнаутки. Левиц. Пов. 194.
Словник української мови Грінченка