кавальєр

(польс., нім. < лат. — грот, огорожа)

1. Високий насип для гармат всередині бастіону чи біля валгангу; відрізняють:

траншейний кавальєр — оборонне укріплення для стрілянини з рушниць (пізніше з появою далекобійних гармат перетворились у військові склади).

2. Невелика сторожова башта, розташована на розі бастіону (порівн. бартизана).

Значення в інших словниках

1. кавальєр — кавальє́р іменник чоловічого роду земляний вал  Орфографічний словник української мови
2. кавальєр — У. Профільований вал з ґрунту, вийнятого з виїмки і не використаного для чогось.  Літературне слововживання
3. кавальєр — -у, ч., спец. Насип уздовж рову, каналу або шляху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кавальєр — кавальє́р (франц. cavalier) профільований вал з грунту, вийнятого з виїмки і не використаного для зведення споруди.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. кавальєр — КАВАЛЬЄ́Р, у, ч., спец. Насип уздовж рову, каналу або шляху.  Словник української мови в 11 томах