клірос

(грец.)

1. Призначене для кліру (духовенства) місце біля іконостасу і солеї у православній церкві.

2. Місце для хору з півчих та читців у церкві на солеї, які символізували співаючих ангелів, що звеличували Славу Божу.

Значення в інших словниках

1. клірос — -у, ч. Узвишшя по обидва боки вівтаря, місце у християнській церкві для співаків під час богослужіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. клірос — КЛІ́РОС, у, ч., рел.-церк. Узвишшя по обидва боки вівтаря, місце у християнській церкві для співаків і читців під час богослужіння. Цього потребувала його нова служба і доручення, які давав йому хазяїн.  Словник української мови у 20 томах