клірос
(грец.)
1. Призначене для кліру (духовенства) місце біля іконостасу і солеї у православній церкві.
2. Місце для хору з півчих та читців у церкві на солеї, які символізували співаючих ангелів, що звеличували Славу Божу.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клірос — -у, ч. Узвишшя по обидва боки вівтаря, місце у християнській церкві для співаків під час богослужіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клірос — КЛІ́РОС, у, ч., рел.-церк. Узвишшя по обидва боки вівтаря, місце у християнській церкві для співаків і читців під час богослужіння. Цього потребувала його нова служба і доручення, які давав йому хазяїн. Словник української мови у 20 томах