клінкер

(англ., нім.)

Дуже міцна добре обпалена цегла, призначена для виконання фундаментів і склепінь, брукування шляхів чи підлоги виробничих споруд, зведення фабричних труб, облицювання каналізаційних каналів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клінкер — клі́нкер (нім. Klinker) 1. Спечені глиняні вироби, звичайно у вигляді цегли. 2. Спечена суміш вапняку й глини (або шлаку), що є цементною сировиною. 3. Спечений залишок після обробки нагріванням матеріалів (напр., шлаків), що містять цинк. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. клінкер — КЛІ́НКЕР¹, у, ч., спец. 1. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи. По клінкеру дзвеніли ковані колеса важких возів (Ю. Збанацький); Існує 13 типів мостіння вулиць. Словник української мови у 20 томах
  3. клінкер — ч., спец. 1》 род. -у. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи; застосовується для вимощування шляхів, настилання підлоги в промислових будівлях і т. ін. 2》 род. -у. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клінкер — I. ШАШКА (перев. шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць і шляхів); ТОРЕ́ЦЬ (перев. з дерева); КЛІНКЕР (з цегли). Більшість доріг була замощена андезитовою шашкою (з газети). Словник синонімів української мови
  5. клінкер — клі́нкер 1 іменник чоловічого роду будівельний матеріал клі́нкер 2 іменник чоловічого роду човен Орфографічний словник української мови
  6. клінкер — КЛІ́НКЕР, ч., спец, 1. род. у. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи; застосовується для вимощування шляхів, настилання підлоги в промислових будівлях і т. ін. По клінкеру дзвеніли ковані колеса важких возів (Збан. Словник української мови в 11 томах