клінкер
КЛІ́НКЕР¹, у, ч., спец.
1. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи.
По клінкеру дзвеніли ковані колеса важких возів (Ю. Збанацький);
Існує 13 типів мостіння вулиць. Найдавніший – із ламаного каменю, потім – брук із тесаних блоків, із кістки, лицьовий брук, брусковий, мозаїковий, брук із штучного каменю – клінкеру (із журн.).
2. Випалена до спікання цементна сировина у вигляді дуже твердих грудок; напівфабрикат для виробництва цементу.
Клінкер розмелюють у тонкий сірувато-зелений порошок, який надходить у продаж під назвою силікатного цементу (з навч. літ.);
Вапняк багатий на вуглекислий кальцій, а глина є двоокисом кремнію. З їхньої суміші одержують напівфабрикат цементу – клінкер (з наук.-попул. літ.);
Для того, щоб отримати цемент, клінкер перемелюють, додаючи хімічні компоненти, а потім випікають у печах (з газ.).
КЛІ́НКЕР², а, ч.
Вузький довгий веслувальний човен із дощаною обшивкою.
Його увагу привернув клінкер, який наздоганяв яхту (із журн.);
Тренери використовують клінкери переважно для опанування техніки веслування молодими спортсменами (з газ.);
// Вид обшивки дерев'яного судна.
Якщо обшивка човна являє собою клінкер (ребро на ребро), то жодні склеювання не застосовують (із журн.).
Значення в інших словниках
- клінкер — клі́нкер 1 іменник чоловічого роду будівельний матеріал клі́нкер 2 іменник чоловічого роду човен Орфографічний словник української мови
- клінкер — ч., спец. 1》 род. -у. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи; застосовується для вимощування шляхів, настилання підлоги в промислових будівлях і т. ін. 2》 род. -у. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клінкер — клі́нкер (нім. Klinker) 1. Спечені глиняні вироби, звичайно у вигляді цегли. 2. Спечена суміш вапняку й глини (або шлаку), що є цементною сировиною. 3. Спечений залишок після обробки нагріванням матеріалів (напр., шлаків), що містять цинк. Словник іншомовних слів Мельничука
- клінкер — I. ШАШКА (перев. шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць і шляхів); ТОРЕ́ЦЬ (перев. з дерева); КЛІНКЕР (з цегли). Більшість доріг була замощена андезитовою шашкою (з газети). Словник синонімів української мови
- клінкер — КЛІ́НКЕР, ч., спец, 1. род. у. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи; застосовується для вимощування шляхів, настилання підлоги в промислових будівлях і т. ін. По клінкеру дзвеніли ковані колеса важких возів (Збан. Словник української мови в 11 томах
- клінкер — (англ., нім.) Дуже міцна добре обпалена цегла, призначена для виконання фундаментів і склепінь, брукування шляхів чи підлоги виробничих споруд, зведення фабричних труб, облицювання каналізаційних каналів. Архітектура і монументальне мистецтво