клінкер

клі́нкер

(нім. Klinker)

1. Спечені глиняні вироби, звичайно у вигляді цегли.

2. Спечена суміш вапняку й глини (або шлаку), що є цементною сировиною.

3. Спечений залишок після обробки нагріванням матеріалів (напр., шлаків), що містять цинк.

4. Вузький довгий човен для академічного спортивного веслування.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клінкер — КЛІ́НКЕР¹, у, ч., спец. 1. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи. По клінкеру дзвеніли ковані колеса важких возів (Ю. Збанацький); Існує 13 типів мостіння вулиць. Словник української мови у 20 томах
  2. клінкер — ч., спец. 1》 род. -у. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи; застосовується для вимощування шляхів, настилання підлоги в промислових будівлях і т. ін. 2》 род. -у. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клінкер — I. ШАШКА (перев. шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць і шляхів); ТОРЕ́ЦЬ (перев. з дерева); КЛІНКЕР (з цегли). Більшість доріг була замощена андезитовою шашкою (з газети). Словник синонімів української мови
  4. клінкер — (англ., нім.) Дуже міцна добре обпалена цегла, призначена для виконання фундаментів і склепінь, брукування шляхів чи підлоги виробничих споруд, зведення фабричних труб, облицювання каналізаційних каналів. Архітектура і монументальне мистецтво
  5. клінкер — клі́нкер 1 іменник чоловічого роду будівельний матеріал клі́нкер 2 іменник чоловічого роду човен Орфографічний словник української мови
  6. клінкер — КЛІ́НКЕР, ч., спец, 1. род. у. Дуже міцна, сплавлена під час випалювання цегла, що не вбирає вологи; застосовується для вимощування шляхів, настилання підлоги в промислових будівлях і т. ін. По клінкеру дзвеніли ковані колеса важких возів (Збан. Словник української мови в 11 томах