клірос

КЛІ́РОС, у, ч., рел.-церк.

Узвишшя по обидва боки вівтаря, місце у християнській церкві для співаків і читців під час богослужіння.

Цього потребувала його нова служба і доручення, які давав йому хазяїн. Навчився він і церковного співу, бо разом з товаришами ходив співати на кліросі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Клірос призначений для нижчих чинів церковнослужителів (з навч. літ.);

Ні диякони, коли стоять на амвоні, ні псаломники з кліросу не повинні обертатися й роздивлятися тих, хто стоїть в храмі (з мови документів);

У прибудованій до церкви дзвіниці влаштовано 4 житлові келії, ризницю і верхній клірос (із журн.).