кліровий

КЛІ́РОВИЙ, а, е, рел.-церк.

Стос. до кліру.

Він напише в клірових відомостях, що я “поганого поведенія” [поганої поведінки] (І. Нечуй-Левицький);

До коротких клірових описів він додавав історичні тексти, документи, свідчення священиків, інші записи (із журн.);

Клірові відомості є справжньою літописною книгою церкви, з якої черпається багато інформації про парафію, її діяльність, парафіян (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кліровий — клі́ровий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кліровий — -а, -е. Прикм. до клір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кліровий — КЛІ́РОВИЙ, а, е. Прикм. до клір. Він напише в клірових відомостях, що я «поганого поведенія» (Н.-Лев., III, 1956, 181). Словник української мови в 11 томах