кліровий
КЛІ́РОВИЙ, а, е, рел.-церк.
Стос. до кліру.
Він напише в клірових відомостях, що я “поганого поведенія” [поганої поведінки] (І. Нечуй-Левицький);
До коротких клірових описів він додавав історичні тексти, документи, свідчення священиків, інші записи (із журн.);
Клірові відомості є справжньою літописною книгою церкви, з якої черпається багато інформації про парафію, її діяльність, парафіян (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кліровий — клі́ровий прикметник Орфографічний словник української мови
- кліровий — -а, -е. Прикм. до клір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кліровий — КЛІ́РОВИЙ, а, е. Прикм. до клір. Він напише в клірових відомостях, що я «поганого поведенія» (Н.-Лев., III, 1956, 181). Словник української мови в 11 томах