кліровий

КЛІ́РОВИЙ, а, е. Прикм. до клір.

Він напише в клірових відомостях, що я «поганого поведенія» (Н.-Лев., III, 1956, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кліровий — клі́ровий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кліровий — -а, -е. Прикм. до клір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кліровий — КЛІ́РОВИЙ, а, е, рел.-церк. Стос. до кліру. Він напише в клірових відомостях, що я “поганого поведенія” [поганої поведінки] (І. Нечуй-Левицький); До коротких клірових описів він додавав історичні тексти, документи, свідчення священиків... Словник української мови у 20 томах