колосники

1. Верхня частина сценічної коробки.

2. Решітка із залізних прутів в топці печі.

Значення в інших словниках

1. колосники — -ів, мн. (одн. колосник, -а, ч.). Чавунні бруски, з яких складається решітка в топках для проходження повітря під паливо і виходу золи з топки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. колосники — КОЛОСНИКИ́, і́в, мн. (одн. колосни́к, а́, ч.). 1. Чавунна решітка для проходження повітря під паливо в топках і виходу з неї золи. – Паровоз поки що в депо, колосники міняють (А. Головко); Колосники є в більшості шарових топок (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. колосники — КОЛОСНИКИ́, і́в, мн. (одн. колосни́к, а, ч.). Чавунні бруски, з яких складається решітка в топках для проходження повітря під паливо і виходу золи з топки.  Словник української мови в 11 томах