конфірмація

(лат.)

Затвердження архітектурного проекту вищою владою.

Значення в інших словниках

1. конфірмація — Конфірма́ція: — 1) затвердження судового вироку у вищих органах; 2) перше причастя у католиків [47]  Словник з творів Івана Франка
2. конфірмація — конфірма́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. конфірмація — (на посаді) затвердження; (неофіта до церкви) Ц. прилучення.  Словник синонімів Караванського
4. конфірмація — -ї, ж. 1》 заст. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у деяких країнах. || Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою. 2》 Право Папи Римського утверджувати єпископів. 3》 У католицизмі – назва обряду миропомазання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. конфірмація — КОНФІРМА́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у деяких країнах. Засуд пішов на конфірмацію цісаря – тепер уже був не в польських руках.  Словник української мови у 20 томах
6. конфірмація — конфірма́ція (від лат. confirmatio – зміцнення, заспокоєння, утвердження) 1. В буржуазних країнах затвердження вищою владою судового вироку. 2. Право папи римського утверджувати єпископів. 3. У католицизмі назва обряду так званого миропомазання.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. конфірмація — Конфірма́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. конфірмація — КОНФІРМА́ЦІЯ, ї, ж. 1. заст. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у буржуазних країнах; // Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою. 2. У католиків — таїнство миропомазання дітей 7— 12 років; у протестантів — обряд прийняття юнаків і дівчат до членів церкви.  Словник української мови в 11 томах