конфірмація
КОНФІРМА́ЦІЯ, ї, ж.
1. заст. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у буржуазних країнах;
// Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою.
2. У католиків — таїнство миропомазання дітей 7— 12 років; у протестантів — обряд прийняття юнаків і дівчат до членів церкви.
Словник української мови (СУМ-11)