кустодія

(лат. — охорона)

1. Приміщення для озброєної охорони, сховище або в'язниця у Стародавньому Римі.

2. Невеликий релікварій для збереження святих мощів у часи європейського Середньовіччя.

Значення в інших словниках

1. кустодія — Кусто́дія: — охорона, нагляд, караул [46-1] — охорона, нагляд, караул, арешт, в'язниця [46-2]  Словник з творів Івана Франка