кустодія

(лат. — охорона)

1. Приміщення для озброєної охорони, сховище або в'язниця у Стародавньому Римі.

2. Невеликий релікварій для збереження святих мощів у часи європейського Середньовіччя.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кустодія — Кусто́дія: — охорона, нагляд, караул [46-1] — охорона, нагляд, караул, арешт, в'язниця [46-2] Словник з творів Івана Франка