кут

(араб. < грец. — куточок)

Чотирикутна, кутова башта в мусульманській споруді.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кут — загла́джувати (згла́джувати) / загла́дити (згла́дити) го́стрі кути́. Свідомо уникати конфліктних ситуацій, пом’якшувати суперечності, розбіжності у поглядах, думках і т. ін. — Серйозна сварка завжди на користь. .. Біда тільки, що ми часто уникаємо цього. Фразеологічний словник української мови
  2. Кут — Кут іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. кут — Кіт Словник застарілих та маловживаних слів
  4. кут — -а, ч. 1》 Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять з однієї точки. || Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків і т. ін. 2》 Те саме, що куток 1). 3》 розм. Те саме, що куток 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кут — (у хаті) куток, д. вугол; (пристановище) житло, притулок; (безлюдне місце) закуток; (певний терен) місцевість, сторона, край, фр. урочище; кутик. Словник синонімів Караванського
  6. кут — КУТ, а́, ч. 1. Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки. Кут розбиває площину на дві частини (з навч. літ.); // Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, контурами чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  7. кут — кут: ◊ з кута́ в кут з одного місця в інше (м, ср, ст): Але все це тільки мучило мене і гнало з кута в кут. І так було кожного дня (Тарнавський З.) ◊ ме́шкати кутом → мешкати ◊ сліпи́й кут безвихідь (ст): Справа зайшла в сліпий кут, і поліція нічого більше не могла викрити (Яцура) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. кут — див. куток Словник синонімів Вусика
  9. кут — КУТ, а́, ч. 1. Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки; // Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків і т. ін. В небі пролітали журавлів спрямовуючи вістря кутів на південь, Закарпаття, Дунай… (Чорн. Словник української мови в 11 томах
  10. кут — Угол — angle — Winkel, Ecke — геометрична фігура, утворена двома лініями, або площинами, або лінією і площиною, що перетинаються. Гірничий енциклопедичний словник
  11. кут — (-а) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  12. кут — ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Словник синонімів української мови
  13. кут — Геометрична фігура — частина площини, обмежена 2 напівпрямими зі спільним початком; ці напівпрямі називаються сторонами к., а їхній початок — вершиною к.; у тому випадку, коли сторони к. мають напрямки, к. називається направленим;... Універсальний словник-енциклопедія
  14. кут — Кут, -та м. 1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Гол. IV. 448. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Федьк. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Словник української мови Грінченка