кутас

(укр. < грец.)

Покритий дахом кут дерев'яного зрубу четверика під восьмериком.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кутас — КУ́ТА́С, а, ч., діал. Прикраса з ниток або тканини на одязі, шторах і т. ін.; китиця. – Вмирати, братці, козакам не диковина, – сказав сотник і надів на голову високу смушеву шапку з червоним верхом і кутасом (М. Старицький); Мала [Парасинка] на собі .. Словник української мови у 20 томах
  2. кутас — КУ́ТА́С, а, ч., діал. Прикраса у вигляді китиці на одязі тощо. — Вмирати, братці, козакам не диковина,— сказав сотник і надів на голову високу смушеву шапку з червоним верхом і кутасом (Стар., Облога.., 1961, 11); Мала [Парасинка] на собі.. Словник української мови в 11 томах
  3. кутас — ку́та́с 1. китиця (м, ст)||кутасик 2. вул. чоловічий статевий орган (ст)|| = будуляк 3. дурень, недотепа (ст)|| = бевзь Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. Кутас — Ку́тас прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  5. кутас — -а, ч., діал. Прикраса у вигляді китиці на одязі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кутас — Кута́с: — китичка [X] — прикраса у вигляді китиці на одязі тощо [1] — шнур з китицями [II;IV] — Кутас (польсь, kutas <�тур. kutas) — кисть став у поясненні, як і в II томі, «шнуром з китицями» (532). У контексті йдеться про чернечий шнур, закінчений «кутасами» (китицями). [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  7. кутас — КИ́ТИЦЯ (жмут ниток, шнурків, пір'я тощо, зв'язаних з одного кінця докупи, що є оздобою чогось), КУ́ТА́С діал., КИ́ТА діал.; СУЛТА́Н (оздоба з пучка пір'я або кінського волосу на головних уборах та на головах коней); КО́ГУ́Т діал. Словник синонімів української мови
  8. кутас — Кута́с, -су; -та́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кутас — Ку́тас, -су м. 1) Кисть (на одеждѣ и пр.) для украшенія. Гол. Од. 18. На нашій ясній фані кутаси шовкові. Федьк. Пов. І. 51. 2) Въ гуцульской церкви, имѣющей видъ креста съ четырьмя крыльями: небольшой навѣсъ отъ дождя въ томъ мѣстѣ... Словник української мови Грінченка