куфа —
Ку́фа: — бочка з покришкою [9;V] — діжка [43]
Словник з творів Івана Франка
куфа —
-и, ж., діал. Бочка, барило.
Великий тлумачний словник сучасної мови
куфа —
Куфа, -фи ж. Бочка. Горілка, меди, пива так за їми в куфах і їздять — хто стрінеться, усякого частують. К. ЧР. 85.
Словник української мови Грінченка