куфа

ку́фа

-и, ж., діал.

Бочка, барило.

Значення в інших словниках

1. куфа — Ку́фа: — бочка з покришкою [9;V] — діжка [43]  Словник з творів Івана Франка
2. куфа — куфа (кухва) (польс. < лат. — чаша) Те саме, що і купель.  Архітектура і монументальне мистецтво
3. куфа — Куфа, -фи ж. Бочка. Горілка, меди, пива так за їми в куфах і їздять — хто стрінеться, усякого частують. К. ЧР. 85.  Словник української мови Грінченка