лавабо

лавабо (лаваторій) (фр. < лат. — обмивання)

1. Приміщення у середньовічних будівлях для влаштування пісцин і невеликих резервуарів, призначених спочатку для хрещення, пізніше — символічного омивання рук священика.

2. Розташована у ніші кам'яна чаша для ритуального обмивання рук у католицькому храмі.

Значення в інших словниках

1. лавабо — -и, ж. П'ятиструнний щипковий музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. лавабо — = равап = рабоб уйгурський струнний щипковий інструмент, подібний до рубоба.  Словник-довідник музичних термінів
3. лавабо — лава́бо китайський щипковий музичний інструмент. Поширений також у країнах Середньої Азії. Інші назви – равап, рабоб.  Словник іншомовних слів Мельничука