лесування

(нім. < лат. — лиск)

Технічний засіб олійного живопису, який полягає у нанесенні тонкого шару фарби на зображення, через який проглядаються розташовані нижче шари (порівн. імпасто). Л. застосовується як для покриття ґрунту, так і для об'єднання колористичної гами твору.

Значення в інших словниках

1. лесування — лесува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лесування — -я, с., спец. Дія за знач. лесувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лесування — ЛЕСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. лесува́ти¹. До прозорого покриття, застосовуваного в столярній обробці виробів, належить також оліфлення, або лесування – фарбування поверхні підігрітою оліфою (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. лесування — ЛЕСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. лесува́ти¹. До прозорого покриття, застосовуваного в столярній обробці виробів, належить також оліфлення, або лесування — фарбування поверхні підігрітою оліфою (Гурток "Умілі руки..", 1955, 69).  Словник української мови в 11 томах