отель

(фр.)

1. Невеликий палац, багатий особняк знатної особи у французькому місті Нового часу. На відміну від особняка буржуа звичайно розташовувався всередині дворової ділянки;

2. Пізніше — маленький готель.

Значення в інших словниках

1. отель — див. готель  Словник чужослів Павло Штепа
2. отель — ОТЕ́ЛЬ, ю, ч., заст. Готель. Я рискувала б сидіти в отелі з тиждень, поки б дочекалась тих людей, в яких я маю виразний інтерес (Леся Українка); Забирається [дачник] в монастирі, млини, в плавучі отелі, в покинуті селянами халупки (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
3. отель — оте́ль див. готель  Словник іншомовних слів Мельничука
4. отель — ОТЕ́ЛЬ, ю, ч., заст. Готель. Я рискувала б сидіти в отелі з тиждень, поки б дочекалась тих людей, в яких я маю виразний інтерес (Л. Укр., V, 1956, 375).  Словник української мови в 11 томах