отель
ОТЕ́ЛЬ, ю, ч., заст.
Готель.
Я рискувала б сидіти в отелі з тиждень, поки б дочекалась тих людей, в яких я маю виразний інтерес (Леся Українка);
Забирається [дачник] в монастирі, млини, в плавучі отелі, в покинуті селянами халупки (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)