1. Словник української мови у 20 томах

отель

ОТЕ́ЛЬ, ю, ч., заст.

Готель.

Я рискувала б сидіти в отелі з тиждень, поки б дочекалась тих людей, в яких я маю виразний інтерес (Леся Українка);

Забирається [дачник] в монастирі, млини, в плавучі отелі, в покинуті селянами халупки (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отель — див. готель Словник чужослів Павло Штепа
  2. отель — оте́ль див. готель Словник іншомовних слів Мельничука
  3. отель — ОТЕ́ЛЬ, ю, ч., заст. Готель. Я рискувала б сидіти в отелі з тиждень, поки б дочекалась тих людей, в яких я маю виразний інтерес (Л. Укр., V, 1956, 375). Словник української мови в 11 томах
  4. отель — (фр.) 1. Невеликий палац, багатий особняк знатної особи у французькому місті Нового часу. На відміну від особняка буржуа звичайно розташовувався всередині дворової ділянки; 2. Пізніше — маленький готель. Архітектура і монументальне мистецтво