отель
ОТЕ́ЛЬ, ю, ч., заст. Готель.
Я рискувала б сидіти в отелі з тиждень, поки б дочекалась тих людей, в яких я маю виразний інтерес (Л. Укр., V, 1956, 375).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отель — див. готель Словник чужослів Павло Штепа
- отель — ОТЕ́ЛЬ, ю, ч., заст. Готель. Я рискувала б сидіти в отелі з тиждень, поки б дочекалась тих людей, в яких я маю виразний інтерес (Леся Українка); Забирається [дачник] в монастирі, млини, в плавучі отелі, в покинуті селянами халупки (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
- отель — оте́ль див. готель Словник іншомовних слів Мельничука
- отель — (фр.) 1. Невеликий палац, багатий особняк знатної особи у французькому місті Нового часу. На відміну від особняка буржуа звичайно розташовувався всередині дворової ділянки; 2. Пізніше — маленький готель. Архітектура і монументальне мистецтво