плінфа

(грец. — цегла)

Тонка і досить широка обпалена цегла, яка часто застосовувалася у візантійських та давньоруських монументальних будівлях.

Значення в інших словниках

1. плінфа — плі́нфа іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плінфа — -и, ж. Тонка плитчаста цегла як старовинний будівельний матеріал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плінфа — ПЛІ́НФА, и, ж. Тонка плитчаста цегла як старовинний будівельний матеріал. Софія Київська – одна з кращих і найбільших мурованих споруд Київської Русі, в якій було застосовано цеглу (плінфу) та камінь (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. плінфа — ЦЕ́ГЛА збірн., ЦЕГЛИ́ННЯ розм., ЦЕГЛИ́НА діал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В.  Словник синонімів української мови
5. плінфа — ПЛІ́НФА, и, ж. Тонка плитчаста цегла як старовинний будівельний матеріал. Софія Київська — одна з кращих і найбільших мурованих споруд Київської Русі, в якій було застосовано цеглу (плінфу) та камінь (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 67).  Словник української мови в 11 томах