плінфа
ЦЕ́ГЛА збірн., ЦЕГЛИ́ННЯ розм., ЦЕГЛИ́НА діал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В. Кучер); Вертаючись, хлопці почали шпурляти груддям і цеглинням на озеро (Панас Мирний); Був у нас добрий будинок з вербини, ґонтовий дах, димарі із цеглини (Я. Щоголів); Софійський собор, Києво-Печерська лавра і Золоті ворота були збудовані з овруцьких кварцитів і плінфи — стародавньої цегли (з журналу).
Словник синонімів української мови