Значення в інших словниках
-
побій —
побі́й 1 іменник чоловічого роду дія побі́й 2 іменник чоловічого роду бій; дах
Орфографічний словник української мови
-
побій —
див. бій
Словник синонімів Вусика
-
побій —
-бою, ч. 1》 Дія за знач. побити 2). 2》 перев. мн. Удари, яких завдають кому-небудь (людям, тваринам). || Сліди від таких ударів. 3》 заст. Бій. 4》 діал. Дах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побій —
Биття, побиття, див. колошматити
Словник чужослів Павло Штепа
-
побій —
ПОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. поби́ти 2. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Номис); Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні...
Словник української мови у 20 томах
-
побій —
БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій).
Словник синонімів української мови
-
побій —
ПОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. поби́ти 2. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Номис, 1864, № 3874); Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні...
Словник української мови в 11 томах
-
побій —
Побій, -бо́ю м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині.
Словник української мови Грінченка