протома

(грец. — морда тварини)

Скульптура із зображенням передньої частини тварини (бика, коня) або людини, широко застосовувалась як половина капітелі колони у будівлях стародавньої перської архітектури. П. вживалася скіфами, народами Малої Азії, Греції, Етрурії, Риму.

Значення в інших словниках

1. протома — ПРОТО́МА, и, ж., архт. Скульптура із зображенням передньої частини тіла тварини (бика, коня) або людини, яка широко використовувалась як половина капітелі колони у будівлях стародавньої перської архітектури.  Словник української мови у 20 томах
2. протома — Декоративний елемент у формі передньої частини тіла чи голови тварини (часто фантастичної) або людини; зустрічається переважно у мистецтві стародавнього Сх.  Універсальний словник-енциклопедія