протома
ПРОТО́МА, и, ж., архт.
Скульптура із зображенням передньої частини тіла тварини (бика, коня) або людини, яка широко використовувалась як половина капітелі колони у будівлях стародавньої перської архітектури.
Протома зображає голову лані, але оскільки вона не достатньо виразно виконана, то можна припустити, що це голова зайця (з наук. літ.);
Протома була широко вживана скіфами, народами Малої Азії, Греції, Етрурії, Риму (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)