протома
ПРОТО́МА, и, ж., архт.
Скульптура із зображенням передньої частини тіла тварини (бика, коня) або людини, яка широко використовувалась як половина капітелі колони у будівлях стародавньої перської архітектури.
Протома зображає голову лані, але оскільки вона не достатньо виразно виконана, то можна припустити, що це голова зайця (з наук. літ.);
Протома була широко вживана скіфами, народами Малої Азії, Греції, Етрурії, Риму (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протома — Декоративний елемент у формі передньої частини тіла чи голови тварини (часто фантастичної) або людини; зустрічається переважно у мистецтві стародавнього Сх. Універсальний словник-енциклопедія
- протома — (грец. — морда тварини) Скульптура із зображенням передньої частини тварини (бика, коня) або людини, широко застосовувалась як половина капітелі колони у будівлях стародавньої перської архітектури. П. вживалася скіфами, народами Малої Азії, Греції, Етрурії, Риму. Архітектура і монументальне мистецтво