1. Словник української мови у 20 томах

протоколіст

ПРОТОКОЛІ́СТ, а, ч., заст.

Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін).

У двері встромилися пики головного наглядача й писарчука-протоколіста (Ю. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протоколіст — протоколі́ст іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. протоколіст — -а, ч., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протоколіст — Протоколі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)