протоколіст
протоколі́ст
-а, ч., заст.
Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протоколіст — протоколі́ст іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- протоколіст — ПРОТОКОЛІ́СТ, а, ч., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін). У двері встромилися пики головного наглядача й писарчука-протоколіста (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
- протоколіст — Протоколі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)