1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

протоколіст

Протоколі́ст, -та; -лі́сти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протоколіст — протоколі́ст іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. протоколіст — -а, ч., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протоколіст — ПРОТОКОЛІ́СТ, а, ч., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін). У двері встромилися пики головного наглядача й писарчука-протоколіста (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах